Новини проекту
Новорічні знижки!
Учням заборонено відвідувати школи з 8-го по 24-е січня 2021 року
РОЗПОЧАВ РОБОТУ TELEGRAM-БОТ!
Онлайн-тренінг «Використання платформи Е-SCHOOLS в освітньому процесі»
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 20 чоловік
    

Результати моніторингу якості освіти

Дата: 21 грудня 2017 о 12:13, Оновлено 10 вересня 2020 о 16:09

Результати навчальних досягнень учнів 1-9 класів за підсумками річного цінювання

У 2019-2020 навчальному році навчально-виховний процес було спрямовано на інтерактивний, соціальний і фізичний розвиток кожної дитини як особистості, здатної самостійно мислити і творчо діяти, використовувати знання в нестандартних ситуаціях.

На кінець 2019-2020 н.р. учнів школи оцінено відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи.

У школі навчалося 52 учнів, з них 40 учнів 3-9-х класів, які оцінювалися за відповідними критеріями оцінювання, учні 1-2-их класів, 12 осіб,   оцінювалися вербально.

Якість знань 32 учнів 5-9 класів за 2019-2020 н.р. становить 39% , що на 2% більше ніж минулого року.

Високий рівень навчальних досягнень мають 8% (6 учнів), достатній рівень знань мають 25% (12 учнів), середній рівень навчальних досягнень мають 67% учнів (34 учнів), початковий рівень становить 0% (0 учні). Порівнявши ці дані з результатами І семестру можна спостерігати збільшення кількості учнів які закінчили 2019-2020. на високому та достатньому рівнях.


 

Проаналізувавши стан успішності учнів окремо по класах за І семестр та за навчальний рік, адміністрація дійшла висновку, що учні які складали резерв класу (могли навчатися на вищому рівні) покращили свої навчальні досягнення за підсумками навчального року ( враховуючи опитування під час дистанційного навчання).

За результатами навчальних досягнень похвальними листами «За високі досягнення у навчанні» нагороджено 5 учнів 3-8 класів.

Кількість учнів, які закінчили навчальний рік на високому рівні, з кожним роком , нажаль, зменшується. . Порівняно з минулим навчальним роком ця кількість зменшилась на   3 учні.

       За результатами річного оцінювання ( бо учнів 4 і 9 класів звільнено від ДПА ), свідоцтва з відзнакою за базову загальну середню освіту отримали 2  учні 9 класу

Про підсумки навчальних досягнень учнів

 у 2018/2019 н р

             Протягом навчального року учні 1 класу працювали  у новому освітньому просторі.

Навчальну програму виконано:

  • Навчання грамоти за програмою 280 годин – прочитано 177 годин;
  • Математика  за програмою 140 годин – прочитано 140 годин;
  • Я досліджую світ за програмою 105 годин – прочитано 103 годин;
  • Дизайн і технології за програмою 35 годин – прочитано 35 годин;
  • Мистецтво за програмою 70 годин – прочитано 70  годин;
  • Фізична культура за програмою 105 годин – прочитано 104 годин.

Оцінювання в першому класі є формувальним – без жодних абстрактних та караючих номерних оцінок, таємним, школяр та його батьки мають знати про результати навчання, а також підтримувати постійний зворотній зв’язок для інформування про прогрес дитини. 

Оцінювання складалось із двох блоків.

            Перша частина – особисті досягнення – заповнювалися  двічі протягом року. У жовтні – проміжне оцінювання та в травні – підсумкове оцінювання. 

Друга частина – предметні компетенції – заповнювалися  в травні в межах підсумкового оцінювання.

Для оцінювання учнів  використовувалась  чотирирівнева система: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «ще потребує уваги і допомоги».

Перша частина – особисті досягнення –  всі учні виявляють інтерес до навчання, активно працюють на уроці, ставлять запитання про нове, незрозуміле, виявляють старанність у навчанні, працюють зосереджено, виявляють самостійність у роботі.

Друга частина – предметні компетенції – п’ять учнів мають значні успіхи та демонструють помітний прогрес, один учень  демонструє помітний прогрес та досягає результату з допомогою вчителя.

Основна мета курсу української мови полягає у формуванні комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою в процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань. Другокласники на кінець навчального року читають доступні тексти правильно, виразно (після попередньої підготовки), усвідомлюють їх зміст; дотримуються темпу читання, наближеного до рекомендованого; розуміють і виконують інструкції до навчальних завдань .  Учні списують  пишуть під диктування,; виконують мовні завдання; текст, дотримуючись каліграфічних вимог знаходять у двох предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки; роблять висновок-узагальнення після виконання навчального завдання.  Курс математики – важлива складова навчання і виховання молодших школярів, основоположна частина математичної освіти. Навчання математики забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які позначаються через уміння вчитися, здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду математичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді . Крім того, навчання математики сприяє виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації, фінансової грамотності та підприємницьких навичок. Основна мета навчального предмета «Природознавство» в початковій школі – формування природознавчої компетентності школярів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, основ екологічних знань, формування ціннісного ставлення до природи та людини. З цього предмета всі троє учнів досягли високого рівня.

У 3 класі навчається п’ятеро учнів. Цьогоріч рівень їхніх досягнень вперше оцінюється в балах. Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти. Основна мета цього курсу – полягає у формуванні комунікативної, соціокультурної компетентностей та вміння вчитися. У процесі вивчення предмету «літературне читання» в учнів формуються ключові компетентності: уміння вчитися, загальнокультурна, комунікативна, інформаційна. З цього предмету дві учениці досягли високого рівня, а троє – достатнього. Основне завдання навчання математики – формування в молодших школярів предметної математичної компетентності. 

У 4 класі навчається 6 учнів. На протязі навчального року всі з них засвоїли програмовий матеріал та досягли певного рівня знань. 2 учнів  досягли високого рівня знань, достатнього рівня -  2, середнього – 2.  Четвертий клас є особливим щодо змісту й організації навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови. У 4 класі завершується вивчення початкового курсу української мови. Учні мають не тільки здобути нові знання, уміння і навички в роботі над текстом, із граматики, фонетики, правопису та розвитку мовлення, а й систематизувати відомості з різних розділів мови, узагальнити і закріпити опрацьоване в 1–3 класах. Адже знання і мовленнєві вміння, набуті молодшими школярами в початкових класах, стануть основою для вивчення систематичного курсу рідної мови в основній і старшій структурних ланках загальноосвітньої школи.

Робота на уроках розвитку мовлення в 4 класі передбачає формування в учнів умінь писати твори на основі своїх спостережень, вражень від екскурсії, з обґрунтуванням власної думки, аргументацією свого вибору, власною оцінкою героїв прочитаного тексту чи переглянутого фільму тощо. Значна частина уроків розвитку мовлення відводиться на формування умінь писати докладний переказ тексту, можливе також ознайомлення з іншими видами переказів: стислим, вибірковим, творчим. Складання плану і написання творчої роботи кожний учень здійснює самостійно. Колективно клас працює лише на підготовчому етапі уроку. Індивідуальна допомога вчителя у вигляді консультації, додаткової інструкції, поради можлива окремим учням, які цього потребують.

У четвертому класі з математики учні вивчили нумерацію чисел у межах мільйона, засвоїли поняття класу та розрядів, що входять до складу перших двох класів, узагальнили позиційний принцип запису чисел; засвоїли алгоритми письмового додавання і віднімання, множення і ділення багатоцифрових чисел. У межах цієї змістової лінії на практичній основі в учнів сформувались поняття дробу: у 3-му класі – ознайомились із частинами (дробами з чисельником 1), у 4-му – з дробами, їх утворенням і порівнянням дробів з однаковими знаменниками. В 4-му класі учні навчились розв*язувати задачі  з буквеними даними.

           На уроках природознавства формувалась природознавча компетентність школярів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, формування ціннісного ставлення до природи та людини. Діти протягом року вели спостереження за природою та погодніми умовами, вели власні дослідження.  Учні працювали фронтально, індивідуально, парами, групами. Гарно справлялися з проектною діяльністю.

Проте слід деяким учням покращити виразність читання, більше попрацювати над каліграфією та роботою над задачею, письмовим діленням та множенням на двоцифрові та трицифрові числа.

Навчальний предмет «Літературне читання» – багатофункціональний. Уміння і навички, індивідуальний досвід читацької діяльності – складники читацької компетентності, які формуються на уроках літературного читання, мають не лише предметний, а й загальнонавчальний характер, є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, забезпечують їх подальше засвоєння у наступних ланках загальноосвітньої школи. В учнів:

  • сформувалися повноцінні навички: читання як базової у системі початкового навчання та слухання;
  • ознайомились  з дитячою літературою різної тематики і жанрів; сформувались у дітей соціальні, морально-етичні, естетичні цінності через зміст і художні образи літературних творів;
  •  школярі вміють сприймати, розуміти, аналізувати й інтерпретувати літературні тексти різних видів з використанням літературознавчих понять, визначених програмою;
  • сформувались уміння створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
  • сформувались у школярів прийоми самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок, довідковим матеріалом, умінь здійснювати пошук, добір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;

Протягом року у школярів виховувались потреби в систематичному читанні як засобові пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку, естетичного задоволення.

У І семестрі 2018 /19 н. р. у 6 класі навчалося 10 учнів. Тільки  1 учень має високий рівень навчальних досягнень, а1 – достатній. Решту учнів навчаються на середній рівень. Спостерігався спад  начальної активності та інтересу до навчання. Слід зауважити, що потенціал учнів, які б навчалися на достатній рівень є.  У класі в І семестрі 2018/2019 н. р. у порівнянні з 2017/2018н.р. – зменшилась  кількість учнів з достатнім рівнем (було 4 учні - залишилось 2) та відповідно зросла з середнім (було 6 – стало 8) . Проаналізувавши стан успішності учнів, можна зробити висновок, що є резерв учнів, які б могли досягти свого основного рівня. Так, на достатньому рівні можуть навчатися ще 20-30% учнів, які мають рівень досягнень 6 балів тільки з одного або двох предметів. Серед навчальних дисциплін, які важко даються, слід відзначити географію, іноземну мову, інформатику.

Відповідно до цього з школярами було проведено індивідуально роботу та порушено питання стану успішності на класних батьківських зборах. Пропусків без поважних причин протягом року не було більше 3-4 днів.

Проблемне навчання, різноманітні прийоми активізації учнів, систематичне повторення вивченого забезпечує високу результативність праці вчителя на уроці іноземної мови. У навчанні німецької мови використовуються принципи комунікативності, цілеспрямованості, ситуативної навчальної діяльності учнів, звертаючи увагу на граматичну основу комунікативного мовлення.  Форми і методи роботи вибираються з метою формування в учнів навичок читання та говоріння.

Основна увага акцентується на формуванні в учнів усвідомлення ролі іноземної мови у житті людини, на засвоєння учнями знань мовних явищ, понять за допомогою яких сприймається дійсність, на розуміння учнями власного мовлення, оволодіння знаннями про історію, культуру та традиції країни, мова якої вивчається.

На 100 % учні забезпечені підручниками (окрім 6 класу). 

На закінчення навчального року найкращих результатів досягли учні 7 та 4 кл., де високого рівня навчальних досягнень досягли 60% та 34% учнів.

Типові помилки, які допускаються найчастіше:

невміння знаходити інформацію в тексті;

використання часових форм;

неправильні дієслова та їх форми ;

вживання ступенів порівняння прикметників .

Навчальний рік учні 7 класу закінчили на високому,  достатньому та середньому  рівнях. Високого рівня досягли троє учнів . Василишин У. та Касіян О. брали участь у мовно – літературному конкурсі ім.. Т. Шевченка, ім. Петра Яцика та предметних олімпіадах.

Діти старанні, уважні на уроках, активні; уміють висловлювати свою думку. 

       Отже, можна зробити висновок, що учні, котрі закінчили навчання на достатньому та високому рівні свідомо ставляться до навчання. Дітям властивий достатній рівень навиків навчально – пізнавальної діяльності. Учні уміють виділяти головне; правильно планують, формулюють свої відповіді, багато читають додаткової літератури.

                На уроках зарубіжної літератури вчитель використовує сучасні форми і методи навчання, що активізують діяльність учнів, сприяють підвищенню в них інтересу до даного предмету. Приділяє значну увагу створенню сприятливих умов для навчання, виховання і розвитку учнів, обов’язково враховує їхні індивідуальні нахили, здібності, інтереси. На уроках завжди старається досягнути поставленої мети, чітко продумує кожен етап уроку. Поєднує фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи учнів. Щоб уроки були цікавими, продумано добирає дидактичний матеріал, використовує ІКТ. Прививає любов та повагу до художньої літератури. Старається, щоб учні якомога більше знали про видатних письменників. Однак є і проблемами. Учні не читають творів , що призводить до бездіяльності на уроці. Окремі учні пишуть не каліграфічно, не вміють висловлювати власну думку.

         Учні завершили навчальний рік на високому, достатньому та середньому рівнях. Найкращий результат показали учні 7 класу, дещо нижчий – учні 8 та 9 класу, слабші знання в учнів 5 та 6 класів.

Аналізуючи навчальний процес у 2018-19 н. р. у 8 класі маємо такі результати: із 9 учнів класу двоє учнів закінчили навчальний рік на бали високого рівня, двоє учнів – на бали достатнього та високого рівнів, п’ятеро – на бали високого, достатнього,середнього рівнів.

         Учениці класу: Поцілуйко А., Щерба Х. нагороджені похвальними листами за успіхи у навчанні.

Поцілуйко А. зайняла ІІ місце у ІІ етапі районної олімпіади з української мови.

Учням, що свідомо ставляться до навчання, властиві високий темп читання, письма, мовлення.  Вони вміють виділяти головне, правильно планують свої відповіді, мають високий рівень загально – навчальних умінь та навичок.

Слабшим учням характерний занижений темп роботи, інколи формальне і безпечне ставлення до навчання. Вони не володіють такими мислительними операціями як порівняння, узагальнення. З такими учнями необхідно проводити постійну індивідуальну роботу та контроль з боку сім’ї.

В 9 класі на початок і кінець року налічується 5 учнів.

Рівень засвоєності навчального матеріалу в порівнянні з І семестром дещо покращився про що свідчять оцінки учнів.

Учні 9 класу закінчили навчальний рік на середньому та достатньому рівні, а також один учень на високому рівні з усіх предметів, крім англійської мови.

Окремі учні покращили свої знання з алгебри, біології, української мови та літератури. Дещо нижчими виявилися результати з хімії.

Всі учні мають високий рівень з фізичної культури. Гуменюк Роман Та Волошин Юрій нагороджені грамотами Відділу освіти Підволочиської селищної ради. Кравецька Віта здобула перше місце в обласних змаганнях у командній грі з міні футболу, а також отримала грамоти районного рівня.

Викладання фізики в 7-9 класах здійснювалося згідно вимог програми. Протягом року учні засвоїли основні поняття, закони та формули, навчилися розв’язувати задачі, виконували різні лабораторні роботи. На достатньому рівні засвоїли знання учні 9 класу, 7 класу, хоча окремі учні мають високий рівень навальний досягнень.

Протягом року проводились різні конкурси з фізики. Учні брали участь у І та ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади. Учениця 8 класу брала участь у фестивалі фізичного експерименту.

З 15 по 19 квітня у школі проходив тиждень STEM - освіти, в якому активну участь взяли учні старших класів.

        

         Протягом року виконувались навчальні програми згідно з календарними планами, викладався матеріал з урахуванням програми, використовувались підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України. Основне навантаження учнів переносилось на урок, домашніми завданнями учні не були перевантажені.

         На протязі 2018-2019 н.р. на уроках математики учні добре засвоїли  терміни,  формули, основні правила, навчились розв’язувати рівняння, задачі.

         Викладання шкільного курсу математики будувалось таким чином, щоб учні змогли опанувати теоретичні знання, набути практичних навичок, які були б достатніми для самостійного освоєння нових технологій.

         Учні завершили навчальний рік на високому, достатньому та середньому рівнях. Найвищих показників досягли учні 7 класу, а найнижчими виявились результати 6 класу, які знизили свій рівень порівняно з І семестром.

«Про стан викладання та рівень навчальних досягнень учнів з української мови та літератури».

      Інформує директор школи Кирилів С.З.

Відповідно до річного плану роботи ЗЗСО на 2017/2018 навчальний рік  у грудні 2017 року на розгляд педагогічної ради виноситься питання «Стану викладання та рівня навчальних досягнень учнів з української мови та літератури». Під час підготовки до педради директором  школи відвідано 27 уроків у вчителів української мови та літератури в 1-9 класах.

Перевірено стан ведення учнівських зошитів з української мови в 1-9 класах. Проведено директорські контрольні роботи з української мови та літератури  в 3-9 кл. – у вигляді тестування,  диктанту з творчим завданням.

Відстежена участь вчителів української мови в роботі  методичних об’єднань. Проведено співбесіду з учнями із метою визначення відношення учнів до форм та методів викладання вчителями предмету «українська мова та література».

На підставі вище викладеного експертна  група з питання підготовки та проведення педради надає такі висновки для обговорення. Вчитель української мови та літератури Поцілуйко О.Я. (викладає у 5, 7, 8, 9 класах) володіє методикою викладання предмету на високому рівні. Вчитель планує уроки грамотно, цілі завжди відповідають змісту уроку, методам навчання. Велику увагу приділяє створенню мотиваційної сфери на різних етапах навчання, навчає доступно, з урахуванням рівня підготовки учнів. Вчитель постійно працює над чистотою мови учнів, формуванням навичок культури мовлення, рівня володіння термінологією. Оксана Ярославівна використовує різноманітні доцільні форми самостійної роботи учнів (робота з підручником, художнім твором, словниками) частіше використовує інформативно-повідомляючі, пояснювальні методи викладання, дотримується науковості та послідовності в принципах навчання. Педагог дотримується санітарно-гігієнічних норм щодо організації навчально-виховного процесу на уроках.

Аналіз стану ведення учнівських зошитів 5, 7, 8, 9 класів свідчить, що учні дотримуються єдиного орфографічного режиму, завжди проводиться робота над помилками, спостерігається належне співвідношення обсягу виконання робіт у класі і вдома. Кожна робота перевірена вчителем, відповідно до вимог МОН України, оцінки за письмові роботи в класному журналі відповідають оцінкам в зошиті.

Однак, вчитель найчастіше використовує репродуктивні методи навчання, традиційні, фронтальну бесіду, використовується ілюстрований матеріал. Не дивлячись на те, що вчитель намагається на уроці залучити до роботи якнайбільше учнів, не завжди впроваджує в практику роботи індивідуально-диференційований підхід.

Вчитель української мови і літератури Веретюк Л.В. (викладає у 6 класі) використовує форми і методи, які відповідають меті уроків (фронтальні, індивідуальні). В процесі навчання реалізує принцип комунікативності, використовує усну основу навчання. Доцільно застосовує наочність, структурні моделі мови при навчанні граматиці. Вчитель  організовує самостійну роботу учнів на уроках, намагається приблизити усне мовлення до реальних ситуацій.

Найбільш вдалі уроки літератури, поетичні строки емоційно передають переживання літературних героїв. Цікаві біографічні дані активізують пізнавальну діяльність учнів. Вдало використовує вчитель міжпредметні зв’язки, інтеграцію суміжних предметів та видів мистецтва під час вивчення літературних творів. Лілія Володимирівна дотримується технологічних вимог щодо ведення уроків, зокрема організація робочого місця вчителя і учнів на кожному етапі уроку, завершеністю усіх навчальних операцій.

При перевірці зошитів прослідковуються різні види робіт: словникові, пояснювальні, диктанти, наявні записи вчителя щодо дотримання єдиного орфографічного режиму, естетичного оформлення. Однак, вчителем недостатньо впроваджується в практику роботи комп’ютерні технології, методи індивідуалізації та диференціації навчання.

Вчителі української мови та літератури (літературного читання, письма та української мови) Степанюк Г.І.(1 клас), Кузняк Л.Ф. (2 клас), Скалацька О.Г. (3 клас), Олійник Х.П. (4 клас) проводять уроки на достатньому методичному рівні, намагаються впроваджувати комунікативну методику, доцільно використовують технічні засоби навчання, працюють над опануванням учнями монологічною мовою, правилами мовної поведінки. Зміст навчання на уроках відповідає вимогам програми, наявна опора на життєвий досвід школярів; використання місцевого матеріалу. На уроках доброзичливий психологічний режим, мобілізуючий початок уроку, емоційний настрій учнів і його підтримка протягом усього уроку.

Однак, не завжди  Олійник Х.П. (4 клас) раціонально використовує час на уроці, Кузняк Л.Ф. ( 2 клас) приділяє недостатню увагу виконанню учнями творчих завдань, Скалацька О.Г. (3 клас)  не достатньо сприяє формуванню орфографічних навичок, Степанюк Г.І. (1 клас) надає перевагу фронтальним, стандартним методикам.

Проведені письмові роботи за завданнями директора школи дали такий результат:

№з\п

Вчитель

Предмет

Клас

Учнів

у класі

Учнів

 писало

Вид

контр.

роботи

Поч. рів.

Сер.

рів.

Дост.

рів.

Вис. рів.

1

Скалацька О.Г.

Укр.

мова

3

6

6

Списування

0

2

2

2

Літ.

чит.

3

6

6

Аудіювання

0

0

4

2

2

Олійник Х.П.

Укр.

мова

4

5

4

Переказ

0

2

1

1

Літ.

чит.

4

5

5

аудіювання

0

1

3

1

3

Веретюк Л.В.

Укр.

мова

6

5

4

Тестов.

завдан.

0

0

0

4

Укр..

літ.

6

5

4

Тестов.

завдан.

0

1

1

2

4

Поцілуйко О.Я.

Укр.

мова

5

10

9

Тестов.

завдан.

0

6

2

1

Укр..

літ.

5

10

9

Відпов

на запит.

0

5

3

1

5

Поцілуйко О.Я.

Укр.

мова

7

9

9

Тестов

завд.

0

3

2

4

Укр..

літ.

7

9

9

Анкета

гол.

гер.

0

2

3

4

6

Поцілуйко О.Я.

Укр.

мова

8

5

5

Твір

0

2

2

1

Укр..

літ.

8

5

5

Тест.

завд.

0

2

2

1

7

Поцілуйко О.Я.

Укр.

Мова

9

4

4

Дикт.

0

1

2

1

Укр..

літ.

9

4

4

Твір-

Есе

0

2

2

0

При написанні робіт учні не достатньо розкрили тему у творчих завданнях, виявили непослідовність думки, допускають  лексичні помилки, роблять помилки на  правила пунктуації у складних реченнях. Дев’ятикласники  не засвоїли правила вживання розділових знаків в реченнях з прямою мовою. В учнів  викликало труднощі граматичне завдання стосовно утворення умовного та наказового способу  дієслів. Типовою помилкою було написання не з дієсловами, правопис прислівників.

          Вчителі української мови щорічно беруть участь у багаточисленних літературнихта мовних  конкурсах, їхні учні  є переможцями.

          Отже, спираючись на результати експертизи стану викладання української мови та літератури маємо зробити висновок, що вчителі постійно підвищують рівень педагогічної майстерності, формують мовну культуру учнівського та педагогічного колективу, створили навчальний кабінет, є активними учасниками позакласного життя нашого закладу. 

«Про стан виховної діяльності класних керівників за напрямком «Ціннісне ставлення особистості до природи»

   Інформує директор школи Кирилів С.З.

Діяльність педагогічного колективу школи спрямована на формування ціннісного ставлення особистості до природи. Метою виховання є формування соціальної активності особистості, спрямування її на потужну природоохоронну діяльність, виховання відповідальності за збереження природи. Формування ціннісного ставлення особистості до природи сприяє обізнаності школярів з природою рідного краю, розвитку інтересу до пізнання природи, здатності її берегти та охороняти, мати високий рівень духовності, культурного розвитку, почуття гордості за приналежність до своєї малої Батьківщини.В школі створені належні умови для виховання. Даний процес забезпечують у позаурочній діяльності 9 класних керівників, в тому числі 7 вчителів-предметників. Керівник методичного об*єднання класних керівників Кирилів С.З. проводить  методичний супровід щодо формування ціннісних орієнтирів школярів: проведення МО класних керівників, майстер-класів, вивчення педагогічного досвіду.

Адміністрацією навчального закладу забезпечується належний контроль за формуванням ціннісного ставлення особистості до природи. Дане питання розглядалося на  батьківських зборах, нарадах при директору.

 Розроблено анкети для визначення рівня вихованості школярів щодо ціннісного ставлення особистості до природи. За цими анкетами з метою виявлення результативності виховання, визначення рівня вихованості школярів щодо ціннісного ставлення особистості до природи класними керівниками проводиться анкетування, результати якого узагальнюються.

Важливе місце у вихованні школярів займає класний керівник. Кожен класний керівник має план виховної роботи із класним колективом. Один із напрямків виховної роботи – формування ціннісного ставлення до природи. Найкращі плани виховної роботи по реалізації даного питання – Степанюк Г.І. (1 клас), Кузняк Л.Ф. (2 клас), Скалацька О.Г. (3 клас), Назаревич М.Т. ( 5 клас). На рівні навчального закладу класними керівниками використовуються сучасні виховні технології, які передбачені програмою національного виховання учнівської молоді. При цьому враховані можливості навчального закладу, батьків, вікові особливості школярів. Так, для 1-4 класів проводилися: дитячі ранки, заочна подорож ”Мальовничими шляхами  рідного краю”,  оформлення альбому «Край, в якому ми живемо», гра-естафета «Вгадай чий голосок», години народної мудрості «Прислів’я, приказки та улюблені казки про природу», вікторина «Люби і знай свій рідний край»; для 5-9 класів – гра - подорож «Погорина - диво калинове», творчий проект “Сім чудес України”, екологічна стежка „Досліджуємо природу рідного краю”, екологічний десант „Нагодуй птахів”, операція – рейд „Розчисти джерело”, година спілкування „Природа – наш дім". Більшість школярів обізнані з історією, природою, культурою, духовними скарбами свого регіону.

На базі загальноосвітнього навчального закладу функціонує гурток «Юні природолюби». Ціннісне ставлення особистості до природи формується у процесі підготовки та участі школярів у загальношкільних виховних заходах а саме: фотовиставка „Я і природа”, учнівська конференція „Земля-планета Сонячної системи”, година спілкуваня „Біль Чорнобиля з роками не вщухає”, акція „До чистих джнрел”, „Свято квітів”, „Свято врожаю”, конкурс малюнків „Я знаю і люблю свій край” та ін.

Формуванням ціннісного ставлення особистості до природи забезпечується на уроках шляхом реалізації виховної мети уроку, зокрема, з таких навчальних предметів, як географія , біологія, природознавство .

З метою вдосконалення екологічного виховання підростаючого покоління на традиціях і звичаях народу рідного краю, формування гармонійно розвиненої особистості шляхом залучення молоді до активної діяльності з вивчення природи рідного краю школярі залучаються до районного етапу Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді «Моя земля- земля моїх батьків». Також учні школи приймають участь у різноманітних конкурсах екологічного спрямування.

Формування ціннісного ставлення особистості до природи здійснюється у процесі туристсько-краєзнавчої роботи. Величезна робота по вивченню здійснюється юними краєзнавцями.

Однак, залишається ряд невирішених типових проблем, зокрема:

- у процесі формування ціннісного ставлення особистості до природи у школі відсутній системний, цілеспрямований вплив з боку вчителів - предметників і батьків;

- недостатньо проводиться науково-дослідницька, краєзнавчо-пошукова робота.

Як показало вивчення планування роботи класних керівників, результатів моніторингу рівня вихованості школярів не завжди враховуються у виховній системі: не відображені у підсумку виховної роботи за семестр, відсутня мотивація пріоритетного напрямку виховання класу.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.